Бланки

Нова українська школа (НУШ) поступово приходить і до старшої профільної школи. У 2026/2027 навчальному році триває другий етап пілотування нової моделі, до якого долучилися 150 ліцеїв. Досвід передпілотних закладів уже дає матеріал для обговорення, а попереду — нові спостереження й відгуки учасників реформи. Для вчителів англійської мови це слушний час підготуватися до змін. Один із важливих напрямів — розвиток медіаційних умінь.

Уявімо груповий проєкт: учні розподілили обов’язки, підготували презентацію та представили результат. Але чи довелося їм уточнювати думки одне одного, розвивати спільні ідеї або узгоджувати різні позиції? Сам факт групової роботи ще не означає, що учні здійснювали медіацію.

У Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти (CEFR) медіація охоплює роботу з текстами, поняттями та комунікацією. У цій статті зосередимося на медіації понять — ситуаціях, коли учні допомагають одне одному осмислити пропозиції та спільно розвинути ідеї.

Такі вміння важливі й у контексті Державного стандарту профільної середньої освіти, який застосовуватиметься з вересня 2027 року, та модельних навчальних програм для 10–12 класів. На основному рівні медіаційні вміння формуються, зокрема, через взаємодію, а на поглибленому медіацію визначено окремою групою результатів. Розгляньмо, як працювати над ними за допомогою знайомих завдань із підручників.

Full Blast Plus: від власної думки до спільного висновку

У підручнику Full Blast Plus for Ukraine 10 в одному із завдань учні в групах із чотирьох осіб розглядають фотографії, обговорюють спосіб життя зображених людей і порівнюють його зі своїми звичками. У вправі Speaking вже є тематична лексика та мовленнєві опори.

Ілюстрація 1. Full Blast Plus for Ukraine 10, с. 17. Обговорення способу життя та методична адаптація вправи Speaking.

Учні можуть по черзі висловитися, але так і не звернутися до думок партнерів. Щоб посилити медіаційний складник, запропонуймо погодити дві спільні рекомендації щодо збалансованого способу життя. Перед вибором кожен учасник переказує одну ідею партнера та перевіряє, чи правильно її зрозумів.

Методичне доповнення: Before you agree on two suggestions, summarise one partner’s idea and ask a question to check your understanding.

Тепер важливо не лише сказати In my opinion…, а й показати, як чужа ідея вплинула на спільний висновок. Для початку допоможе опора So, you think… because…. Згодом учні зможуть самостійно обирати спосіб уточнення.

Prepare: активне слухання, яке учні практикують самі

У Prepare Ukrainian Edition 10 тема активного слухання розгортається на сторінках 66–67. Спочатку учні знайомляться з прийомами active listening, зокрема Clarify – уточнити незрозуміле та Summarise – підсумувати почуте, щоб перевірити розуміння. Далі вони переходять до проєкту A Campaign to Promote Active Listening: мають спланувати шкільну кампанію, обрати корисні прийоми та продемонструвати їх застосування.

Ілюстрація 2. Prepare Ukrainian Edition 10, с. 66–67. Прийоми активного слухання та проєкт шкільної кампанії.

Цікаво, що кампанію про активне слухання можна підготувати, майже не слухаючи одне одного: кожен виконає свою частину, а потім матеріали об’єднають. Натомість перед розподілом роботи додаймо коротке узгодження ідей. Кожен пропонує один прийом, корисний для школи. Інший учасник переказує цю пропозицію власними словами та пояснює, коли вона допоможе. Лише після цього група обирає, що включити до кампанії.

Мовні опори: If I understand you correctly, you suggest…; How would this help in our school?; Can we combine these ideas?

Ми не змінюємо зміст проєкту, а даємо учням можливість практикувати те, про що вони щойно дізналися. Учитель спостерігає, хто уточнює думки партнерів, розвиває пропозиції та допомагає групі узгодити спільний вибір.

Shining Lights: від етапів CHALLENGE до спільного рішення

У новому підручнику Shining Lights Ukrainian Edition 10 для поглибленого рівня медіаційний потенціал помітний уже в Unit 1 All Together Now. На сторінці 13 представлено наскрізне завдання THE CHALLENGE, що складається з чотирьох етапів: Think → Prepare → Develop → Present. Учні осмислюють проблеми спільноти, досліджують одну з них, пропонують рішення та представляють їх класу.

Особливо цікавий для медіації понять Stage 3: Develop (с. 18): учні обмінюються зібраною інформацією, визначають, які рішення представлятимуть, і готують перший варіант презентації.

Ілюстрація 3. Shining Lights Ukrainian Edition 10, с. 13 і 18. Чотири етапи THE CHALLENGE та завдання Stage 3: Develop.

Уявімо змодельовану ситуацію: одна учениця дослідила доступність місцевих послуг, інший учасник — нестачу просторів для зустрічей. Група може просто додати обидві теми до презентації. Натомість попросімо учнів зіставити результати досліджень і визначити спільні пріоритети.

Методичне доповнення: Before choosing your solutions, summarise another group member’s findings. Agree on two priorities and explain how your choices address the community’s needs.

Так учні навчаються не лише презентувати власні знахідки, а й розуміти інформацію партнерів та обґрунтовувати спільний вибір. А чотири етапи CHALLENGE дозволяють повертатися до цих умінь упродовж розділу.

Як побачити медіацію під час уроку

Для формувального оцінювання достатньо двох-трьох спостережуваних показників відповідно до мети вправи: чи учень уточнив позицію партнера, чи врахував чужу пропозицію, чи допоміг узгодити спільне рішення. Важливо не плутати ситуацію, коли учень мав нагоду продемонструвати дію, але не зробив цього, із ситуацією, коли такої нагоди просто не було.

Не обов’язково спостерігати за всім класом одночасно. Сьогодні можна зосередитися на двох групах, наступного разу — на інших. Замість загального «Молодці!» корисніший конкретний коментар: «Ви врахували обидві пропозиції. Наступного разу спробуйте уточнити аргумент партнера перед остаточним рішенням».

Знайоме завдання — новий методичний акцент

У всіх трьох прикладах ми зберегли логіку підручників, але змінили спосіб взаємодії: учні мають переказати думку партнера, перевірити розуміння та врахувати її у спільному результаті. Саме конкретні дії, а не формат групової роботи, дають нам свідчення медіації.

Отже, для підготовки до змін у старшій школі в межах НУШ не завжди потрібно шукати нові складні формати роботи — часто достатньо помітити медіаційний потенціал знайомого завдання та цілеспрямовано його використати.

Більше прикладів для 10 класу та підходів до оцінювання — у записі вебінару «Медіація на практиці: планування уроків, уміння учнів та оцінювання». Для роботи на уроках ми також підготували Teacher’s Toolkit for Mediation: чекліст, мовленнєві опори та редаговані картки спостереження.

Перехід від дошкільної освіти до першого класу Нової української школи часто супроводжується тривогою як у батьків, так і у педагогів. Існує хибне очікування, що дитина має прийти до школи із завченим напам’ять словником і здатністю миттєво перекладати десятки англійських слів. Насправді ж успішний старт базується не на механічному відтворенні ізольованих лексичних одиниць, а на готовності комунікувати, відсутності мовного бар’єра та позитивному емоційному досвіді. Побудувати такий міцний фундамент допомагають чотири ключові методичні опори, які наочно реалізовані в навчальному посібнику «Okey-Dockey. Preschool English».

🧠 Нейробіологія “Тихого періоду” та формування пасивного словника

Коли дитина тільки починає занурюватися в іншомовне середовище, її мозок проходить через так званий “Тихий період” (Silent Period). На цьому етапі дошкільня активно обробляє нові фонеми, аналізує інтонації та накопичує пасивний словник, але фізіологічно та психологічно ще не готове до продукування мови.

Вимагати від малюка негайного повторення чи відповіді на запитання “What is this?” — означає штучно підвищувати рівень стресу на занятті. Замість усного тестування доцільно використовувати методику Total Physical Response (TPR). Наприклад, під час роботи з розділом Unit 7 Pets курсу Okey-Dockey діти можуть просто вказати на відповідний малюнок, коли чують назви тварин: cat, dog, hamster, parrot, turtle. Якщо дитина реагує правильною фізичною дією на англійську фразу — це є найвищим показником розуміння на даному етапі. Такий підхід знімає тривожність і дозволяє мовленнєвим центрам мозку дозріти для спонтанного говоріння.

🧱 Від ізольованих слів до лексичних блоків – Chunking

Механічне заучування довгих списків слів перевантажує короткочасну пам’ять і гальмує розвиток природного мовлення. Для вільного спілкування мозок потребує цілісних конструкцій, а не окремих цеглинок. Подача матеріалу лексичними блоками – Chunking, дозволяє дитині засвоювати мову природними ритмами.

Критично важливо дозувати навантаження: оптимальний обсяг для дошкільнят — 4–6 базових лексичних одиниць на одну тему. Саме такий принцип закладено в Okey-Dockey. Розглядаючи тему іграшок у Unit 6, автори пропонують сфокусуватися лише на базовому наборі: block, teddy bear, doll, ball, car. Обмежена кількість нових слів у поєднанні з готовими функціональними фразами, як-от «I like salad» або «It’s a banana» з Unit 9 Food, дає дитині змогу набагато швидше досягти ситуації успіху. Це є визначальним фактором для високої мотивації перед вступом до школи.

🎨 Мультисенсорне якоріння лексики

Увага малюків є вкрай нестабільною, тому традиційне статичне вивчення карток швидко виснажує їхній ресурс. Надійна фіксація лексики відбувається тоді, коли процес залучає максимальну кількість каналів сприйняття: аудіальний, візуальний та кінестетичний.

Створення тематичних крафтів, що є обов’язковою складовою кожного розділу Okey-Dockey, виступає потужним інструментом мультисенсорного якоріння. Існує прямий нейробіологічний зв’язок між дрібною моторикою рук та активізацією мовленнєвих центрів. Коли діти розфарбовують, вирізають та склеюють різнокольорову квітку для закріплення кольорів у Unit 2, або коли вони працюють із паперовими деталями та «збирають» фігурку хлопчика у Unit 8 Body, вони виконують цілеспрямовану фізичну дію. Ця кінестетична активність перетворює пасивне слухання на прожитий досвід. Поки дитина працює ножицями чи клеєм, ненав’язливе повторення англійських слів фіксує їх у пам’яті міцніше за будь-яке зубріння.

❤️ Емоційний інтелект як каталізатор пам’яті

Пам’ять людини вибіркова: ми найкраще запам’ятовуємо те, що викликає в нас щирий відгук. Інтеграція емоційного інтелекту в процес вивчення лексики робить матеріал особистісно значущим для дитини.

Окреме місце у програмі дошкілля має займати розпізнавання власних станів. Цілий розділ Unit 4 Feelings у посібнику Okey-Dockey вчить малюків називати базові відчуття — happy, sad, hot, hungry, cold. Це дає дитині дієвий інструмент комунікації про власні фізичні та емоційні потреби. Не менш важливою є рубрика «Value», яка інтегрує ціннісні концепти в лексичні теми. Засвоєння слів через призму виховних меседжів, таких як «Be friendly!» (Будь дружнім) або «Take care of pets!» (Піклуйся про улюбленців), формує в дитини емпатію та глибокі соціальні навички.

Розуміння цих чотирьох опор кардинально змінює підхід до дошкільного викладання. Замість виснажливого заучування педагоги пропонують дитині природний шлях розвитку через рух, гру та емоції. Вчитель, який спирається на сучасні навчальні матеріали, фізіологію та психологію віку, не лише зберігає власний ресурс на кожному занятті, але й гарантує малюкам комфортний, нетравматичний перехід до системного навчання у стінах Нової української школи.

🎥 Бажаєте побачити, як ці чотири опори працюють на практиці? Запрошуємо до перегляду запису нашого фахового вебінару, де ми детально розбираємо готові алгоритми проведення занять, ділимося дієвими іграми з флешкартками та показуємо, як зробити підготовку до НУШ максимально легкою, радісною та такою, що суттєво економить час вихователя на щоденне планування.