Групова робота ще не медіація: як розвивати медіаційні вміння на уроках англійської

Групова робота ще не медіація — як посилити звичні завдання

Нова українська школа (НУШ) поступово приходить і до старшої профільної школи. У 2026/2027 навчальному році триває другий етап пілотування нової моделі, до якого долучилися 150 ліцеїв. Досвід передпілотних закладів уже дає матеріал для обговорення, а попереду — нові спостереження й відгуки учасників реформи. Для вчителів англійської мови це слушний час підготуватися до змін. Один із важливих напрямів — розвиток медіаційних умінь.

Уявімо груповий проєкт: учні розподілили обов’язки, підготували презентацію та представили результат. Але чи довелося їм уточнювати думки одне одного, розвивати спільні ідеї або узгоджувати різні позиції? Сам факт групової роботи ще не означає, що учні здійснювали медіацію.

У Загальноєвропейських рекомендаціях з мовної освіти (CEFR) медіація охоплює роботу з текстами, поняттями та комунікацією. У цій статті зосередимося на медіації понять — ситуаціях, коли учні допомагають одне одному осмислити пропозиції та спільно розвинути ідеї.

Такі вміння важливі й у контексті Державного стандарту профільної середньої освіти, який застосовуватиметься з вересня 2027 року, та модельних навчальних програм для 10–12 класів. На основному рівні медіаційні вміння формуються, зокрема, через взаємодію, а на поглибленому медіацію визначено окремою групою результатів. Розгляньмо, як працювати над ними за допомогою знайомих завдань із підручників.

Full Blast Plus: від власної думки до спільного висновку

У підручнику Full Blast Plus for Ukraine 10 в одному із завдань учні в групах із чотирьох осіб розглядають фотографії, обговорюють спосіб життя зображених людей і порівнюють його зі своїми звичками. У вправі Speaking вже є тематична лексика та мовленнєві опори.

Ілюстрація 1. Full Blast Plus for Ukraine 10, с. 17. Обговорення способу життя та методична адаптація вправи Speaking.

Учні можуть по черзі висловитися, але так і не звернутися до думок партнерів. Щоб посилити медіаційний складник, запропонуймо погодити дві спільні рекомендації щодо збалансованого способу життя. Перед вибором кожен учасник переказує одну ідею партнера та перевіряє, чи правильно її зрозумів.

Методичне доповнення: Before you agree on two suggestions, summarise one partner’s idea and ask a question to check your understanding.

Тепер важливо не лише сказати In my opinion…, а й показати, як чужа ідея вплинула на спільний висновок. Для початку допоможе опора So, you think… because…. Згодом учні зможуть самостійно обирати спосіб уточнення.

Prepare: активне слухання, яке учні практикують самі

У Prepare Ukrainian Edition 10 тема активного слухання розгортається на сторінках 66–67. Спочатку учні знайомляться з прийомами active listening, зокрема Clarify – уточнити незрозуміле та Summarise – підсумувати почуте, щоб перевірити розуміння. Далі вони переходять до проєкту A Campaign to Promote Active Listening: мають спланувати шкільну кампанію, обрати корисні прийоми та продемонструвати їх застосування.

Ілюстрація 2. Prepare Ukrainian Edition 10, с. 66–67. Прийоми активного слухання та проєкт шкільної кампанії.

Цікаво, що кампанію про активне слухання можна підготувати, майже не слухаючи одне одного: кожен виконає свою частину, а потім матеріали об’єднають. Натомість перед розподілом роботи додаймо коротке узгодження ідей. Кожен пропонує один прийом, корисний для школи. Інший учасник переказує цю пропозицію власними словами та пояснює, коли вона допоможе. Лише після цього група обирає, що включити до кампанії.

Мовні опори: If I understand you correctly, you suggest…; How would this help in our school?; Can we combine these ideas?

Ми не змінюємо зміст проєкту, а даємо учням можливість практикувати те, про що вони щойно дізналися. Учитель спостерігає, хто уточнює думки партнерів, розвиває пропозиції та допомагає групі узгодити спільний вибір.

Shining Lights: від етапів CHALLENGE до спільного рішення

У новому підручнику Shining Lights Ukrainian Edition 10 для поглибленого рівня медіаційний потенціал помітний уже в Unit 1 All Together Now. На сторінці 13 представлено наскрізне завдання THE CHALLENGE, що складається з чотирьох етапів: Think → Prepare → Develop → Present. Учні осмислюють проблеми спільноти, досліджують одну з них, пропонують рішення та представляють їх класу.

Особливо цікавий для медіації понять Stage 3: Develop (с. 18): учні обмінюються зібраною інформацією, визначають, які рішення представлятимуть, і готують перший варіант презентації.

Ілюстрація 3. Shining Lights Ukrainian Edition 10, с. 13 і 18. Чотири етапи THE CHALLENGE та завдання Stage 3: Develop.

Уявімо змодельовану ситуацію: одна учениця дослідила доступність місцевих послуг, інший учасник — нестачу просторів для зустрічей. Група може просто додати обидві теми до презентації. Натомість попросімо учнів зіставити результати досліджень і визначити спільні пріоритети.

Методичне доповнення: Before choosing your solutions, summarise another group member’s findings. Agree on two priorities and explain how your choices address the community’s needs.

Так учні навчаються не лише презентувати власні знахідки, а й розуміти інформацію партнерів та обґрунтовувати спільний вибір. А чотири етапи CHALLENGE дозволяють повертатися до цих умінь упродовж розділу.

Як побачити медіацію під час уроку

Для формувального оцінювання достатньо двох-трьох спостережуваних показників відповідно до мети вправи: чи учень уточнив позицію партнера, чи врахував чужу пропозицію, чи допоміг узгодити спільне рішення. Важливо не плутати ситуацію, коли учень мав нагоду продемонструвати дію, але не зробив цього, із ситуацією, коли такої нагоди просто не було.

Не обов’язково спостерігати за всім класом одночасно. Сьогодні можна зосередитися на двох групах, наступного разу — на інших. Замість загального «Молодці!» корисніший конкретний коментар: «Ви врахували обидві пропозиції. Наступного разу спробуйте уточнити аргумент партнера перед остаточним рішенням».

Знайоме завдання — новий методичний акцент

У всіх трьох прикладах ми зберегли логіку підручників, але змінили спосіб взаємодії: учні мають переказати думку партнера, перевірити розуміння та врахувати її у спільному результаті. Саме конкретні дії, а не формат групової роботи, дають нам свідчення медіації.

Отже, для підготовки до змін у старшій школі в межах НУШ не завжди потрібно шукати нові складні формати роботи — часто достатньо помітити медіаційний потенціал знайомого завдання та цілеспрямовано його використати.

Більше прикладів для 10 класу та підходів до оцінювання — у записі вебінару «Медіація на практиці: планування уроків, уміння учнів та оцінювання». Для роботи на уроках ми також підготували Teacher’s Toolkit for Mediation: чекліст, мовленнєві опори та редаговані картки спостереження.